Ацетонемічний синдром у дітей

В основі розвитку ацетонемічного синдрому лежить швидке вичерпання запасів глюкози і її дефіцит в організмі, пов’язаний з голодом, стресом або захворюваннями.

Причинами ацетонемічного синдрому можуть бути:

  • Неправильне харчування, у тому числі порушення його режиму. Наприклад, дитина з’їла багато торту або після тривалої перерви (голодування) з’їла багато жирного м’яса.
  • Незвичне харчування на відпочинку, особливо у поєднанні з адаптацією до нового клімату.
  • Особливості обміну речовин, які пов’язані з порушенням обміну сечової кислоти і пуринів. Ацетонемічні кризи у таких випадках пов’язані з накопиченням і токсичною дією сечової кислоти в органах і тканинах (у тому числі головному мозку) в результаті постійного вживання високобілкової  їжі.

    Діти з нервово-артритичним діатезом більш активні та інтелектуально більш розвинуті  у порівнянні з однолітками. Але у подальшому у них у дорослому віці можливий розвиток подагри та інші захворювання.
  • Гострі респіраторні вірусні (ГРВІ, грип) та бактеріальні (ангіна) інфекції, які супроводжуються високою температурою тіла;
  • Кишкові інфекції, особливо з блювотою, та ін.

 

Провокуючими факторами можуть бути:

  • фізичні навантаження, спорт;
  • стрес.

Після вичерпанням запасів глікогену організм починає компенсувати нестачу глюкози за допомогою розщеплення запасів жирів із жирової тканини, при надмірному окисленню яких накопичуються шкідливі речовини в організмі у вигляді кетонових тіл:

  • бетта-оксімасляної кислоти,
  • ацетоуксусної кислоти,
  • ацетону.

Наприклад, бетта-оксімасляна кислота визиває подразнення кишечника і блювоту. Ацетон звужує судини, травмує клітини (розчинює мембранні стінки), порушує водний баланс, змінює психіку.

Надлишок кетонових тіл у нормі виводиться через нирки, легені, кишечник.  Кетонові тіла також нейтралізуються у м’язах.

У дітей, на відміну від дорослих, швидкість продукції кетонових тіл перевищує їх виведення  з організму, що призводить до розвитку ацетонемічного синдрому. Підвищений рівень кетонових тіл призводить до розвитку  метаболічного ацидозу («закислення» організму ).

 

Симптоми:

  • Якщо розвивається на тлі інфекційних захворювань, домінують симптоми основного захворювання (висока температура тіла, біль у горлі та ін.).
  • Інтенсивність наростає з часом, збудженість змінюється млявістю.
  • Скарги на головний біль та біль у животі.
  • Відмова від їжі та пиття.
  • Блювота.
  • Зниження діурезу.
  • Запах ацетону з диханням.
  • Високий рівень кетонових тіл у сечі (перевіряється за допомогою тест-смужок).

Основні задачі корекції ацетонемічного синдрому полягають у:

  • Швидкому відновленні рівня глюкози в крові і її надходженню до тканин.
  • Швидкому знятті проявів ацидозу і відновленні водно-електролітного балансу .

ВАЖЛИВО!Не гайте часу! Дайте дитині підігрітий до 37-38°С розчин глюкози (або солодкий чай) та починайте відпоювання її спеціальним регідратаційним розчином, наприклад Humana Elektrolyt. 

Humana Elektrolyt:

  • Швидко відновлює втрату води та мінеральних речовин, покращує самопочуття і в багатьох випадках зупиняє розвиток діареї.
  • Глюкоза і мальтодекстрин сприяють поповненню запасів енергії в організмі та регенерації слизової кишечника.
  • Цитрат натрію швидко відновлює кислотно-лужний баланс в організмі, усуває прояви ацидозу, попереджує розвиток ацетонемічного блювання, зменшує метеоризм кишечника.
  • Мальтодекстрин сприяє відновленню нормальної кишкової мікрофлори.

Розрахунок об’єму розчинів для оральної регідратації

Маса тіла, кг

Кількість розчину за 4-6 год., мл

Ексикоз І ст.

Ексикоз ІІ ст.

5

250

400

10

500

800

15

750

1200

20

1000

1600

25

1250

2000

 

Якщо ознак зневоднення немає, орієнтовний об’єм розчину для підтримуючої регідратаційної терапії для дітей віком до 2-х років складає 50-100 мл, дітей старше 2-х років – 100-200 мл або 10 мл/ кг маси тіла після кожного рідкого випорожнення.

Кількість регідратаційного розчину від усього добового об’єму рідини складає 50-70%.

  • Якщо була блювота, необхідно зробити перерву на 10 хвилин, після чого відпоювати дитину по 1 чайній ложці кожні 2-3 хвилини, а в подальшому можна по 2-3 столові ложки кожні 15 хвилин.
  • Відновлення нормального харчування. Давати їжу дитині в перетертому теплому вигляді, дрібними порціями. Їжа повинна бути багата на вуглеводи та не містити жири.
    Можна давати:
    • каші (гречана, рисова, вівсяна, кукурудзяна);
    • сухарі, мармелад, желе, киселі;
    • овочі (картопля, кабачки, морква), овочевий суп;
    • солодкі фрукти (яблука, груші, банани, черешня);
    • кисломолочні та молочні продукти;
    • яйця (одне яйце на день);
    • м'ясо кроля, індички при покращенні стану.

Профілактика:

  • Харчування з виключенням м’яса молодих тварин, курятини (багато пуринів), м’ясних і рибних бульйонів, жовтих сирів, шоколаду, продуктів, які містять підсилювач смаку глутамат натрію (Е621).
  • При значних фізичних навантаженнях, заняттях спортом пити лужні напої.

ВАЖЛИВО!Якщо у дитини вперше виник ацетонемічний синдром, обов’язково проконсультуйтесь з вашим лікарем та перевірте рівень глюкози у крові для виключення цукрового діабету! 

Наталія СИДОРУК, 
лікар-педіатр, експерт в дієтології, президент компанії «Ведара Трейд» - ексклюзивного представника дитячого харчування Humana в Україні